Публікації

ПРОБЛЕМА ОХОРОНИ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ВІД ЗАБРУДНЕННЯ АВТОМОБІЛЬНИМ ТРАНСПОРТОМ


Від засобів автотранспорту в повітря надходить 51% оксиду вуглецю, 46% вуглеводнів та 22% оксидів азоту. Відомо, що на транспорт припадати більше 90% всіх свинцевих викидів, в середньому за рік кожен автомобіль викидає до 1 кг свинцю, який дуже отруйний. Крім того, відпрацьовані гази містять чадний газ, який також небезпечний для людини і навколишнього природного середовища. Є і друга небезпека «білий зміг»: автомобільні викиди з солями свинцю, змістом оксидів вуглецю і оксидів азоту. Розсіяний уздовж автострад свинець проникає в біологічний кругообіг, що сприяє свинцевому отруєння людини, тваринного й рослинного світу.
Багато експертів з Росії, США і західноєвропейських країн, а також з країн з високими рекреаційними властивостями території вважають, що сукупні втрати від шкідливого впливу автотранспорту на навколишнє середовище в 2 - 2,5 рази перевищують збитки від ДТП. [1, 2]
В даний час роботи по прогнозуванню та профілактиці екологічних наслідків тих чи інших процесів, пов'язаних із забрудненням навколишнього природного середовища, повинні здійснюватися спеціальними органами за підтримки відповідних науково-дослідних установ. Проте в даний час в Україні немає жодного спеціально уповноваженого органу, який був би наділений відповідними повноваженнями проводити ефективний і дієвий моніторинг транспортних засобів - нестаціонарних джерел забруднення, що володіють високим ступенем автономності.
Що стосується правового механізму регулювання суспільних відносин у сфері охорони навколишнього природного середовища, то він представлений низкою нормативно-правових актів, таких як Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991г., Закон Україні «Про транспорт» від 10.10.1994г ., Закон України «Про охорону атмосферного повітря» від 16.10.1992г., Постанова Кабінету Міністрів України № 1825 «Про затвердження Програми поетапного припинення використання етилового бензину в Україні» від 01.10.1999г., Постанова Кабінету Міністрів України № 303 «Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору »від 01. 03.1999, Постанова Кабінету Міністрів України № 1139 «Про деякі питання ввезення імпортних автомобілів» від 17.09.1996г., Постанова Кабінету Міністрів України № 1442, що затверджує Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами від 20.12. 1997р. та ін
У перерахованих нормативних актах встановлені норми вихлопів ТЗ, затверджені Правила ввозу транспортних засобів на територію України з точки зору їх екологічної безпеки, розроблена і затверджена Програма екологічної політики України. Однак, як показує практика, представлений чинним законодавством механізм регулювання екологічних відносин в сфері експлуатації ТЗ не працює. Правовий механізм повинен відповідати основним напрямкам чіткої цілеспрямованості, формальної визначеності, загальнообов'язковості, сприяти врегулюванню відносин у галузі екології, застосуванню превентивних, оперативних, стимулюючих засобів і заходів примусу до юридичним та фізичним особам щодо експлуатації ТЗ, з цією метою також необхідно переглянути заходи юридичної відповідальності за порушення екологічного законодавства.
Для поліпшення якості атмосферного повітря в необхідно провести ряд заходів, які можна реально впровадити, як в нашому місті, так і в інших містах України.
Так, з метою забезпечення екологічної безпеки при експлуатації ТЗ необхідно здійснювати поетапне припинення використання етилового бензину. Оскільки самим небезпечним забруднювачем ОПС є вихлопи від двигунів внутрішнього згоряння, в яких використовується етиловий бензин. До того ж, недостатній контроль за системою реалізації палива, відсутність прямих взаємозв'язків між його виробниками і реалізаторами призводить до того, що свинець може додаватися в бензин на одному з етапів його розподілу. [2; 74]
За даними ряду дослідників, основним енергетичним джерелом автотранспорту поки залишаються карбюраторні двигуни. Проблеми, пов'язані з цим двигуном, полягають у величезній викиді продуктів неповного згоряння на режимах їзди по місту. Так, питома викид оксиду вуглецю на тонну бензину може досягати 600кг. Токсичність відпрацьованих газів внутрішнього згоряння можна зменшити шляхом попередження утворення токсичних компонентів в циліндрі або посредствам їх нейтралізації у випускній системі. До одного з методів зменшення токсичності викидів відноситься застосування нових видів палив на основі бензину і спиртів, бензину та водородосодержащих газів. Це дозволяє економити до 40% бензину і забезпечити зниження сумарної токсичності до європейських нормативів. Проведені на кафедрі ДВЗ та екології Східно-національного університету м.Луганська випробування роботи двигунів з іскровим запалюванням, марки ПММ-24Д, на суміші бензин і синтез-газ показали зменшення наведеної токсичності на 9 ... 56% при 16 ... 25% економії бензину, і доводили можливість роботи автотранспортних засобів на сумішевих паливі. [3; 27]
Також серед методів очищення відпрацьованих газів карбюраторних двигунів від продуктів неповного згоряння найбільш ефективним є каталицької нейтралізація. Однак висока ціна стримує застосування каталицької нейтралізаторів і обумовлює пошук шляхів їх здешевлення.
 Найбільш реальним, дієвим і економічним шляхом вирішення цієї проблеми є відновлення функцій підрозділів ДАІ з контролю за дотриманням природоохоронного законодавства безпосередньо в процесі експлуатації ТЗ, включаючи покладання на них обов'язки припинення таких дій, як рух, стоянка і ремонт ТЗ в непередбачених для цього місцях, викид сміття з рухомих автомобілів, слив мастильних матеріалів, залишення зношених шин і перевезених вантажів на узбіччях і придорожніх смугах, виробництво очищення проїзної частини з порушенням встановлених технологій, а також недопущення збору грибів, ягід, трав та обробітку сільськогосподарських харчових культур в смузі відведення автомобільних доріг.
На перший погляд дана міра - «смертельна» при своїй реалізації у вітчизняних умовах, так як багатьом транспортним засобам загрожує негайний ремонт або постановка на облік. Тим не менш, не слід уподібнюватися до страуса, ховаючи голову в пісок, - формально «закривши» очі на одну з найважливіших проблем соціуму. Як показує вітчизняна та світова практика, сама по собі дана проблема не розв'язується. [4; 3]
   


 Використана література.

1. Поточний контроль еологіческой безпеки транспортних засобів. / / Юрист. - № 10. - 2002.
2. Сушков В.В. Проблема забруднення ОПС автомобільним транспортом. / / Збірник робіт Міжнародної науково-практичної Конференції Луганськ молодіжніх зустрічей: "Єкологія. Культура. Право. "- Луганск, 2002.
3. Гречка В.О., Бондаренко В.К. Шляхи вирішення екологічних проблем транспорту. / / Збірник робіт Міжнародної науково-практічнної Конференції Луганськ молодіжніх зустрічей: "Єкологія. Культура. Право. "- Луганск, 2002.
4. Поточний контроль екологічної безпеки транспортних засобів. / / Юрист. - № 10. - 2002.

Інші публікації


Юридичні послуги Київ | Юридична допомога Київ | Послуги юриста Київ | 2010- | Копіювання матеріалу сурово заборонено