Публікації

ПРОБЛЕМИ БЕЗПРИТУЛЬНОСТІ НЕПОВНОЛІТНІХ В УКРАЇНІ


   Так згідно зі статистикою  минулого року, таких налічувалося близько 100 тисяч, при  тому, що за загальною кількістю дітей у країні близько 10,7 млн. Це означає, що практично кожна десята дитина в нас безпритульна. Ці діти не знають алфавиту, але досканало володіють блатним жаргоном. Майжі усі токсікамани, а про спіртне і тютюн не приходиться й говорити. Вони становлять, так звану, категорію "дітей вулиці”, для котрих вулиця стає місцем проживання, здобуттям їжі та основним місцем праці.
   Як вважає  співробітник науково-дослідницького центру Ю.Л. Заросинський, центральним компонентом безпритульності та бездоглядності серед модлоді  є стихійне безконтрольне збоку батьків дозвілля їх дітей.  Соціалізація особистості починається саме в сім’ї, Саме в ній відбувається  становлення поглядів, інтересів та потреб, засвоєння нею норм моралі і стандартів поведінки. 
    Як вважають психологи однією з причин безпритульності неповнолітніх є те, що діти відчувають вину перед своїми батьками, за те що вони над ними знущалися та принижували їх гідність, приймаючи це як заслуговане покарання. Тому й не діє в Україні, прийнятий у 2002 році Закон України "Про попередження насильства в родині ”, тому що потерпілі вважають себе винними.
    Доцент кафедри соціальних  дисциплін Макіївського економіко-гуманітарного інституту  Соболевська Н.В. вважає, що вирішення цієї проблеми можливе після переходу державних структур від адміністративно-силових  методів до соціально-психологічних. Ця думка є результатом того, що більшість дітей безпідставно вважають віділи органів внутрішніх справ, які повинні їм допомогати, органами беззаконного їх покарання. Тому, що використання адміністративних методів повинно включати в себе використання й соціально-психологічних методів.
   Можно   погодитися  з  думкою  кандидата юридичних  наук   Безсмертним О.Є.,   котрий  вважає,  що прийняття  закону  " Про профілактику правопорушень ”, де були б запроваджегнні  деякі нові адміністративно- запобіжні заходи, що сприяло б   попередженню   різних    правопорушень,   в   тому   числі злочинів. Одним  з таких заходів можна визначити саме боротьбу з бездоглядністю та безпритульністю неповнолітніх, як один із заходів боротьби проти правопорушень неповнолітніх. Також необхідно розглянути думку глави Державного комітету України в справах сім’ї та молоді  В. Довженко, котра висловлює думку про ухвалення  закону про відповідальне батьківство, як, утім, і впровадити інститут громадських уповноважених із прав дитини, які стежили б за дотриманням прав дитини  на житло та власність. Саме ці права, за її словами, найчастіше  порушуються в Україні.
      Зараз держава приділяє більш уваги, щодо дітей які вже пішли з дому. Але необхідна й допомога дітям, права яких вже порушуються у їх  родинах, щоб вони теж могли прийти до цих будинків сімейного типу та отримати необхідну допомогу.  
    Як вже зазначалось однією з причин безпритульності неповнолітніх є насильство над дитиною. В законодавстві штату Огайо  США, закріплена норма в якій говориться про те, що кожна людина, яка за родом своєї діяльності спілкується з дитиною (вчителі, вихователі, лікарі, психологи та ін.) та має підстави (ні достовірні дані, а саме підстави! ) вважати, що над дитиною чиниться насильство, забов'язана повідомити про це поліцію. Це свідчить про те, що вирішення цієї проблеми не може буте покладене тільки на міліцію, необхідна співучість закладів  освіти, громадських  організації та інших органів, які сприяють розвитку молоді.
  Необхідно пам’ятати, що дитина не живе ні майбутнім , ні минулим вона живе теперешнім.  І тому необхідно змінювати  саме їх теперешнє, а не   майбутнє. Тому вирішення цієї проблеми стає в один ряд з вирішенням таких першочергових проблем,  як  незакона торгівля людьми, зброєю та наркотиками перед державою.

Інші публікації


Юридичні послуги Київ | Юридична допомога Київ | Послуги юриста Київ | 2010- | Копіювання матеріалу сурово заборонено