Публікації

Тахограф: потрібен чи ні?


Наказ від 24.06.2021 № 337 з 10.12.2021 вносить зміни до Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (затвреджено Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України 07.06.2010 № 340), а саме:

1) пункт 6.1. викладено у редакцыъ  Автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

пункт 6.1 доповнити новим абзацом такого змісту:

«Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.»;

2) пункт 6.3 викласти в такій редакції: «6.3. Водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв.»;

З 29.12.2011 діяв Пункт 6.1 Положення, яким встановлено: автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тон повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Разом з цим, цей же розділ Положення "Облік робочого часу" містить пункт 6.3, який визначає, що водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія.

Таким чином, розділ VI Положення містить два альтернативних варіанта обліку робочого часу: 1) для транспортних засобів, обладнаних тахографами, та 2) транспортних засобів, не обладнаних тахографом.

Рішенням суду справі№ 400/2549/18 від 03 вересня 2019 р., встановлено наступне: Відповідно до ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», внутрішні перевезення - це перевезення пасажирів та/чи вантажів територією України без перетину державного кордону України. Відповідно до ч.10 статті 20 Закону України «Про автомобільний транспорт» на території України повинні виконуватися вимоги встановлення та використання на транспортних засобах, які призначаються для міжнародних перевезень, контрольних приладів (тахографів) реєстрації режимів праці та відпочинку водіїв, передбачені законодавством країн, на території яких виконуються перевезення.

Отже, законодавство не містить вказівки на обов`язок водіїв, що здійснюють внутрішні перевезення встановлювати та використовувати контрольні прилади (тахографи) реєстрації режимів праці та відпочинку водіїв. Оскільки позивач в даному випадку здійснював внутрішнє перевезення, то не мав обов`язку по встановленню та експлуатації тахографу, а отже і обов`язків по його перевірки та адаптації.

Як вже зазначалося вище, у відповідності до ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт» до автомобільних перевізників можуть бути застосовані адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону. Але, аналізуючи норми законодавства, суд приходить до висновку, що ні ст.48, ні інший нормативно-правовий акт не визначає такого документу як щоденний реєстраційний лист режиму праці та відпочинку водія. Тобто позивача притягнули до відповідальності за відсутність документу, який не передбачений діючим законодавством.

 акож у  відповідності до  висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 19 березня 2020 року по справі N 823/1199/17, від 20 травня 2020 року по справі 804/5737/16,  Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 N 385, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.10.2010 за N 946/18241, затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті. Зазначена Інструкція застосовується у разі обладнання транспортного засобу тахографом.

Як зазначив позивач (власник автобуса БАЗ), на момент здійснення перевірки тахограф на даному транспортному засобі, як і на час звернення до суду із позовом, не був встановлений його виробником. Інструментом контролю робочого часу і часу відпочинку водія на даному транспортному засобі є індивідуальна контрольна книжка водія.

Однак на момент здійснення перевірки у водія була наявна та заповнена згідно з вимогами законодавства індивідуальна контрольна книжка водія, належним чином посвідчена копія якої надана суду (а. с. 25-26). Вказаний факт не спростовано відповідачем.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що в даному випадку індивідуальна контрольна книжка водія була належним документом для обліку робочого часу та часу відпочинку водія.

Інші публікації


Юридичні послуги Київ | Юридична допомога Київ | Послуги юриста Київ | 2010- | Копіювання матеріалу сурово заборонено