Публікації

Списання палива на підприємстві.


Списання палива на підприємстві.

Списання палива на підприємстві (використання встановлених норм, шляхові листи).

Судова практика не підтримує висновки контролюючого органу про обов’язковість використання норм, затверджених Наказом 43 від 10.02.1998 року , в тому числі щодо звернення до ДП «ДержавтотрансНДІпроект» для розроблення тимчасових індивідуальних норм із відповідною заявкою, згідно положень п.2.1.5. Наказу № 43 від 10.02.1998.
Так, у відповідності до постанови Верховного суду у складі Касаційного адміністративного суду від 28 липня 2020 року по справі N 826/13368/15 встановлено: в акті перевірки зроблено запис, що позивачем не надано до перевірки розрахунки нормативних витрат палива автотранспорту, розроблені фаховим інститутом. З огляду на зазначене відповідач дійшов висновків про безпідставне включення позивачем до витрат виробництва та, відповідно, податкового кредиту, витрат на придбання палива, яке було списано позивачем.
Суди попередніх інстанцій вірно визнали необґрунтованими посилання на Норми витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 10.02.98 N 43, оскільки цей галузевий нормативний акт призначений для планування потреби підприємств, організацій та установ в паливно-мастильних матеріалах і контролю за їх витратами, ведення звітності, запровадження режиму економії і раціонального використання нафтопродуктів, а також можуть застосовуватись для розроблення питомих норм витрат палива. Крім того, зазначений нормативно - правовий акт не може визначати прав та обов'язків позивача, оскільки не пройшов державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.
У той же час витрати на придбання паливно-мастильних матеріалів конкретного платника, що підлягають врахуванню при визначенні його оподатковуваного доходу, не обов'язково мають дорівнювати цим нормативам. А відтак відповідні витрати мають визнаватися на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Податкового кодексу України (як того вимагає пункт 138.2 статті 138 цього Кодексу).
Враховуючи викладене, Верховний Суд погоджується з висновками судів першої інстанції та апеляційної інстанцій про необґрунтованість доводів контролюючого органу про завищення позивачем витрат з огляду на ненадання розрахунків відповідно до Норми витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 10.02.98 N 43.
Також, Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 16.02.2016 по справі №809/1074/15 (№К/800/49593/15) серед іншого зазначено, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів та з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.
Наказом Міністерства транспорту України від 10.02.1998 №43  затверджено Норми витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті, які призначені для планування потреби підприємств, організацій та установ в паливно-мастильних матеріалах і контролю за їх витратами, ведення звітності, запровадження режиму економії і раціонального використання нафтопродуктів, а також можуть застосовуватись для розроблення питомих норм витрат палива.
Між тим, даний наказ не має імперативного характеру для підприємства з організаційно-правовим статусом як у даній справі, у зв`язку з чим не може бути обов`язковим для визначення бази при обчисленні об`єкта оподаткування, зокрема, з урахуванням того, що серед встановлених чинним податковим законодавством обмежень щодо формування складу витрат та податкового кредиту відсутнє застереження стосовно не можливості включення до їх складу фактичних витрат на паливо, які перевищують вказані нормативи у Нормах витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті.
Разом з тим, списання палива на підприємстві повинно бути обов`язково врегульовано внутрішніми наказами на підприємстві та підтверджено відповідними розрахунками. Для списання палива підприємство повинно розробити внутрішні документи, які встановлюватимуть норми його витрат з урахуванням усіх технічних характеристик автомобілів, експлуатаційних норм та інших факторів.
Зокрема, листом ДФС України від 09.06.2015 року № 11999/6/99-99-19-01-01-15 надані наступні роз`яснення: «Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення (частина 1  статті 9 Закону № 996).
Відповідно до Закону України від 5 липня 2011 року  № 3565-VI  «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення надмірного державного регулювання у сфері автомобільних перевезень» у текстах Законів України  «Про автомобільний транспорт»,  «;Про дорожній рух»   вилучено посилання на дорожні листи будь-яких автотранспортних засобів, у тому числі вантажних автомобілів.
Оскільки чинним законодавством не передбачена типова форма бланка дорожнього листа легкового автомобіля, то підприємство може використовувати зручну для обліку форму первинного документа, затверджену наказом про облікову політику підприємства, за умови наявності всіх ознак первинного документа, відомостей у ньому про господарську операцію та підтвердження її здійснення.

Інші публікації


Юридичні послуги Київ | Юридична допомога Київ | Послуги юриста Київ | 2010- | Копіювання матеріалу сурово заборонено