Публікації

Угоди в кримінальному судочинстві


Ідеї ​​безпеки людини, захисту її прав і свобод, закріплені в принципі гуманізму, знайшли своє відображення і в кримінальній політиці, яка є основною лінією, визначальною цілі і засоби впливу на злочинність шляхом формування кримінального законодавства і регулювання його застосування. У свою чергу, практика застосування законодавства залежить від напрямку кримінальної політики і, отже, може служити своєрідним індикатором чинного кримінального законодавства, відбиваючи його достоїнства і недоліки, визначаючи його корекцію. Незважаючи на внесення істотних змін в кримінальне законодавство України, спрямованих на закріплення принципу гуманізму в КК України, доводиться констатувати, що кримінальна політика держави все ще носить переважно каральний характер. Досить високим залишається коефіцієнт судимості в Україні (415 осіб на 100 000 населення), що в три рази вище, ніж в середньому в країнах Європи. Кількість засуджених в нашій країні збільшується, воно становить близько 240 тис. (зокрема до позбавлення волі засуджено понад 86 тис. чоловік). По застосуванню даної міри покарання Україна - один зі світових лідерів. У теж час, в Україні є реальна можливість істотно зменшити кількість осіб, яких позбавляють свободи, за рахунок більш широкого впровадження інших (альтернативних) додаткових заходів, передбачених чинним законодавством.
Вченими-правознавцями, а також практиками пропонувалося звернути увагу на іноземний досвід врегулювання конфліктів, зокрема тих інститутів законодавства, які пропонують не просто карати винних, а вирішувати по суті кримінально-правовий конфлікт. Закріплення в новому кримінально-процесуальному законодавстві нових підстав звільнення від кримінальної відповідальності може серйозно вплинути на розвиток кримінальної політики.
П.В. Коляда, ще до внесення змін у 2001 році в КК і КПК України відзначав, що враховуючи зарубіжний досвід, можна розширити перелік компромісних «угод», з обвинуваченим, підозрюваним, з метою стимулювання їх до співпраці з правоохоронними органами. Так, «угоди з правосуддям» повинні бути чітко регламентовані законом, включаючи конкретні пом'якшення відповідальності винних осіб, які співпрацюють з органами розслідування. З цією метою, доцільно досконально вивчити практику домовленості про визнання провини за кордоном, і проаналізувати можливість застосування подібних процедур у національному законодавстві. Доцільно передбачити в КК норми, які дадуть можливість частково або повністю звільнити від кримінальної відповідальності осіб, які стали на шлях співпраці з правоохоронними органами у викритті протиправної діяльності інших осіб, повному відшкодуванні заподіяних збитків.
Дану форму реакції на злочинну поведінку (покарання), а також їх кримінально-правове значення в юридичній літературі називаються «заходами компромісу в боротьбі зі злочинністю», що дозволяють досягти мети кримінальної юстиції за певними справах іншим шляхом, минаючи традиційну схему: кримінальний процес - вирок і покарання - виконання вироку.
Компроміс (від лат. Compromissum) в широкому розумінні - це угода, яка досягнуто шляхом взаємних вчинків. Якщо дві сторони не можуть дійти згоди, то кожна з них в чомусь поступається іншій, знімає частину своїх вимог, і вони домовляються, об'єднуються на основі ого, що для них є спільним. Компроміс може означати бажання йти на примирення, прояв поступок або знаходження взаємовигідних варіантів розв'язання суперечностей між сторонами конфлікту.
Компромісом в кримінальному праві, прийнято називати інститут американської правової системи, який полягає в тому, що б між представником обвинувачення, з одного боку, і обвинуваченим, з іншого, досягається угода про визнання обвинуваченого винним у частині висунутих звинувачень, в обмін на зняття звинувачень у іншої частини і пом'якшення покарання за вчинення певних дій. Коли при здійсненні протиправних дій, потерпілому заподіяні матеріальні збитки, то вони підлягають повній компенсації, і це розглядається, як передумова для укладення договору про компроміс у кримінальному праві. Може бути також вирішений питання про моральну компенсацію, як додаток до матеріальної компенсації. Суддя не приймає безпосередню участь в обговоренні такої угоди, але якщо воно досягнуто між стороною обвинувачення і захисту, сторони повідомляють про це судді. Коли, на думку судді, угода не суперечить принципам та інтересам правосуддя, то суддя його приймає. В даному випадку, суддя не проводить слухання у справі, а приймає рішення щодо міри покарання і процедури виконання домовленості. Такий підхід звільняє сторони від зайвих судових дій.
Порядок застосування угод в кримінально-процесуальній практиці регламентований Главою 35 КПК України.
Угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Домовленості щодо угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним або обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження (крім слідчого, прокурора або судді). Угода про визнання провини може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого.
 Угода про примирення між потерпілим і підозрюваним або обвинуваченим може бути укладена у виробництві по кримінальних проступків, злочинів невеликої або середньої тяжкості та у кримінальному судочинстві у формі приватного обвинувачення.
 Угода про визнання вини між прокурором і підозрюваним або обвинуваченим може бути укладена у виробництві по кримінальних проступків, злочинів невеликої або середньої тяжкості, тяжких злочинів, в результаті яких збитків завдано тільки державним чи громадським інтересам. Прокурор при вирішенні питання про укладення угоди про визнання провини зобов'язаний враховувати наступні обставини:
1) ступінь та характер сприяння підозрюваного або обвинуваченого у проведенні кримінального розслідування щодо нього або інших осіб;
2) характер і тяжкість обвинувачення (підозри);
3) наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидкого досудового розслідування і судового провадження, виявленні великої кількості кримінальних злочинів;
4) наявність суспільного інтересу в запобіганні, виявленні або припинення більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень.
Наслідком укладення та затвердження угоди про примирення є:
1) для підозрюваного або обвинуваченого - обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 КПК та відмова від здійснення прав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 474 КПК;
2) для потерпілого - обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 КПК та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення та змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди.
 Наслідком укладення та затвердження угоди про визнання провини для прокурора, підозрюваного або обвинуваченого є обмеження їх права оскарження вироку, відповідно до положень статей 394 і 424 КПК, а для підозрюваного або обвинуваченого - також їх відмова від здійснення прав, передбачених абзацами першим і четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 КПК.
 Якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
 Вирок на підставі угоди повинен відповідати загальним вимогам до обвинувального вироку з урахуванням особливостей, передбачених частиною третьою цієї статті.
 У разі невиконання угоди про примирення або про визнання винуватості потерпілий чи прокурор відповідно мають право звернутися до суду, який затвердив цю угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.
Суд своєю постановою скасовує вирок, яким затверджена угода, якщо особа, яка звернулася з відповідним клопотанням, доведе, що засуджений не виконав умови угоди. Наслідком скасування вироку є призначення судового розгляду в загальному порядку або направлення матеріалів виробництва для завершення попереднього розслідування в загальному порядку, якщо угода була ініційована на стадії досудового розслідування.
Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом.

Література.
1. Верещак В.М. Судовий компоміс у крімінальному судочінстві. / / Вісник верховного суду України, № 1, 2000. С. 41 - 44
2. Головко Л.В. Нові підстави звільнені від кримінальної відповідальності та проблеми їх процесуального застосування. / / Держава і право, № 8, 1997, с.77-83
3. Коляда П.В. Проблеми досудового слідства у крімінальному процесі. - К.: Юрінком Інтер, 2001.
4. Кримінальне право України: Загальна частина. / За ред професорів М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. - Київ-Харьків: Юрінком Інтер-Право, 2002, с.282-291
5. Лук'янова Е. Г. Теорія процесуального права - М.: Видавництво НОРМА, 2003.
6. Матюшенко Р. Звільнення від крімінальної відповідальності у зв'язку з дійовім каяттям. / / Право України, № 8, 2002, с. 99-100
7. Михайленко О. Удосканаленя системи підстав и порядком звілнення особини от крімінальної відповідальності. / / Вісник пркуратурі, № 2 (20), 2003, с.51-53
8. Парфії О.А. Щодо компромісу в крімінальному процесі зарубіжніх країн. / / Вісник Луганської академії внутрішніх справ МВС України імені 10-річчя незалежності України, № 3, 2002, с. 152-161
9. Тертишник В. Компроміс у крімінальному процесі.Запровадження інстітутів дійового каяття та мірової угідь / / Вісник прокуратури, № 4, 2002, с.39-47
10. Туркота С. Правовий компроміс у крімінальному судочінстві. / / Право України, № 12, 2001, с.69-72
11. Юридична енциклопедія: в 6т. / Редкол.: Ю.С. Шемшученко (голова редкол.) Та ін. - К.: "Укр.енцікл.", 2001, с.196-197

Інші публікації


Юридичні послуги Київ | Юридична допомога Київ | Послуги юриста Київ | 2010- | Копіювання матеріалу сурово заборонено